Відповідно до п. 3.3. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5 вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.
Цей пункт, як і свій час п. 2.2. глави 2 цього Положення може також стати проблемним для вирішення окремих питань. Зокрема, мова іде про посвідчення копій Статутів товариств, учасниками яких є виключно фізичні особи.
[spoiler]
Вимоги до оформлення установчих документів та змін до них встановлені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». До внесення змін в цей Закон нормами статті 8 було передбачено, що Статут товариства учасниками якого є фізичні особи або хоча б одна фізична особа підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Однак 07.06.2011 року набрали чинності зміни до цього Закону, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва». Зокрема з цієї дати норма щодо обов’язкового нотаріального посвідчення Статуту товариства у якому учасником або учасниками є фізичні особи виключена.
Таким чином, реєстратори не вимагають нотаріального посвідчення підписів учасників на статутах товариств або на змінах до статуту.
В той же час, окремі нотаріуси розцінюють статут не як установчий документ юридичної особи, а як документ, який виданий фізичними особами. З однієї сторони логіка в цьому є. Однак, незрозуміло чому нотаріуси не беруть до уваги, що відповідно до п. 2. Ст.. 87 Цивільного кодексу України Статут є Установчим документом товариства.
В будь якому випадку проблема уже що називається «вистрілює». Зокрема це уже проявляється при відкритті банками рахунків. Для відкриття рахунку необхідно подати нотаріально засвідчену копію статуту. А якщо учасники є фізичні особи і статут оформлявся з урахуванням зміненої норми ст.. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», то виникає проблема.
Можливо Міністерство юстиції дасть своє бачення цього питання. Адже по п. 2.2. гл. 2 Мінюст уже пояснював як його потрібно розуміти.
Цей пункт, як і свій час п. 2.2. глави 2 цього Положення може також стати проблемним для вирішення окремих питань. Зокрема, мова іде про посвідчення копій Статутів товариств, учасниками яких є виключно фізичні особи.
[spoiler]
Вимоги до оформлення установчих документів та змін до них встановлені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». До внесення змін в цей Закон нормами статті 8 було передбачено, що Статут товариства учасниками якого є фізичні особи або хоча б одна фізична особа підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Однак 07.06.2011 року набрали чинності зміни до цього Закону, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва». Зокрема з цієї дати норма щодо обов’язкового нотаріального посвідчення Статуту товариства у якому учасником або учасниками є фізичні особи виключена.
Таким чином, реєстратори не вимагають нотаріального посвідчення підписів учасників на статутах товариств або на змінах до статуту.
В той же час, окремі нотаріуси розцінюють статут не як установчий документ юридичної особи, а як документ, який виданий фізичними особами. З однієї сторони логіка в цьому є. Однак, незрозуміло чому нотаріуси не беруть до уваги, що відповідно до п. 2. Ст.. 87 Цивільного кодексу України Статут є Установчим документом товариства.
В будь якому випадку проблема уже що називається «вистрілює». Зокрема це уже проявляється при відкритті банками рахунків. Для відкриття рахунку необхідно подати нотаріально засвідчену копію статуту. А якщо учасники є фізичні особи і статут оформлявся з урахуванням зміненої норми ст.. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», то виникає проблема.
Можливо Міністерство юстиції дасть своє бачення цього питання. Адже по п. 2.2. гл. 2 Мінюст уже пояснював як його потрібно розуміти.
