Юридические компании

Авторизация

Логин:
Пароль:
  
Регистрация
Забыли свой пароль?

Консультация
юриста on-line

Вопрос юристу на "Status-Quo"


поиск юриста

Юристы и адвокаты

Излишние расходы – не убытки

Фроня Надежда

Имя: Надежда
Фамилия: Фроня
Дата последнего входа: 03.07.2015 02:20:59
Дата регистрации: 18.09.2011 23:04:41
Страна: Украина
Наименование компании: Объединение адвокатов "Лига правовой защиты"
Рабочий телефон: (044) 383-50-62, (067) 759-48-64, (096) 445-47-90
Город компании: Киев
Группы юристов: Адвокаты
Фроня Надежда -> Всем, Гражданские юристы, Юристы по хозяйственному законодательству и арбитражу
Излишние расходы – не убытки
Термины "вред", "убытки", "ущерб" используются настолько вольно, что это приводит к неоднозначному их толкованию не только учеными, но и судами.
   
Высший специализированный суд дословно растолковал ст. 22 ГК Украины, согласно которой убытками являются:
  1. потери, которые лицо понесло в связи с уничтожением или повреждением вещи, а также расходы, которые лицо понесло или должно понести для восстановления своего нарушенного права (реальные убытки);
  2. доходы, которые лицо могло бы реально получить при обычных обстоятельствах, если бы его право не было нарушено (упущенная выгода).
Суд пришел к выводу, что по своей правовой природе имущественным вредом являются убытки (порча, ухудшение или уничтожение ценности), нанесенные имуществу физического или юридического лица в результате его повреждения, необходимость произвести затраты на восстановление имущества или других ценностей, необходимость осуществления излишних затрат с целью восстановления нарушенного права.

Отождествление убытков с возмещением вреда или ущерба спорно, поскольку это вовсе не равнозначные понятия.
 
Однако суд пришел к выводу, что расходы понесенные истцом вследствие отключения дома от газоснабжения с целью приобретения обогревателей, электрической простыни и готового (сухого) корма для домашних животных, не являются имущественным ущербом. В результате понесенных расходов истцом были приобретены в собственность материальные ценности для удовлетворения собственных потребностей, которые с момента приобретения остаются в его собственности. Указанные расходы нельзя отнести к расходам, осуществленным для восстановления нарушенного права на получение природного газа от ответчика, а потому они не являются убытками.

Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 вересня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого  Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,    
    Лесько А.О.,     Черненко В.А.,  

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11 липня 2011 року відповідачем без попереднього повідомлення та у його відсутність було відключено газопостачання у житловому будинку, в якому він мешкає зі своєю родиною. Після повернення із відпустки він звернувся до відповідача з метою врегулювання взаємовідносин, однак, його усні звернення були залишені без уваги. У відповідь на заяву позивача відповідач направив йому вимогу № 404/204 від 3 серпня 2011 року про погашення заборгованості станом на 1 липня 2011 року у розмірі 508 грн. 17 коп. та відмовився підключати будинок до газопостачання, обґрунтовуючи свою відмову наявністю даного боргу за колишнім власником будинку.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2011 року дії відповідача були визнані незаконними та зобов'язано останнього поновити газопостачання в його будинку. Але за період неправомірних дій відповідача, позивачу було нанесено майновий збиток, який виник внаслідок необхідності придбати обігрівальні прилади: обігрівач СЕН Т 300 - 2 шт. по 720 грн.  кожний, обігрівач ЕNSA Т 750 - 1 шт. вартістю 1045 грн., грілка електрична - 1 шт. вартістю 90 грн., простирадло електричне - 1 шт. вартістю 290 грн., загальна вартість придбаного склала 2 845 грн. Також він вимушений був придбати готовий (сухий) корм для домашніх тварин на суму 3 229 грн. У результаті відсутності опалення позивач переніс ряд захворювань та знаходився на лікарняному з листопада 2011 року до поновлення подачі газу та за цей час на придбання лікарських препаратів ним було витрачено 2 144 грн. 65 коп.

У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача майнові збитки на суму 8 218 грн. 65 коп. Також, позивачу було спричинено моральну шкоду, яка пов'язана з додатковими втратами часу, грошових коштів, зміни способу життя позивача, погіршенням його здоров'я, побутовими умовами для життя, харчування, відпочинку та сну. Тому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 5 тис. грн. та понесені ним судові витрати.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 6 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 2 775 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», просить скасувати вказані судові рішення у частині стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У частині відмови у задоволенні решти позовних вимог сторони ухвалені у справі рішення не оскаржили.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України відповідач має відшкодувати позивачу 2 775 грн. вартості обігрівачів та простирадла.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що відповідно до договору дарування від 14 листопада 2002 року ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 35).

11 липня 2011 року відповідачем було відключено газопостачання зазначеного будинку.  

Листом від 03 серпня 2011 року відповідач повідомив позивача про те, що станом на 01 липня 2011 року у нього є заборгованість у розмірі 508 грн. 17 коп. (а. с. 4).

Відповідно до акту повірки ПАТ «Донецькоблгаз» 31 січня 2012 року ОСОБА_3 за даною адресою було підключено газопостачання (а. с. 53 зворот).

Рішенням Краматорського міського суду від 6 листопада 2011 року, та рішенням Апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про визнання дій по відключенню від газопостачання незаконними, зобов'язання відновити газопостачання, визнання вимог про сплату заборгованості необґрунтованими та зобов'язання провести перерахунок, відшкодування моральної шкоди, у задоволені позовних вимог щодо моральної шкоди було відмовлено, задоволені позовні вимоги щодо визнання дій відповідача незаконними та зобов'язано останнього поновити газопостачання в його будинку (а. с. 53).

Суди, посилаючись на преюдиційність вказаного рішення та ч. 1 ст. 1166 ЦК України, стягнули з відповідача 2 775 грн. вартості придбаних позивачем обігрівачів та простирадла.

Проте, зазначеною статтею встановлена підстава цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди - наявність правопорушення, що включає такі складові елементи: майнову шкоду, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача шкоди

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у  результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, за своєю правовою природою майновою шкодою є збитки (псування, погіршення або знищення цінності), завдані майну фізичної або юридичної особи в наслідок його пошкодження, необхідність провести затрати на відновлення майна чи інших цінностей, необхідність здійснення зайвих витрат з метою відновлення порушеного права.

Внаслідок здійснених витрат позивачем були набуті у власність матеріальні цінності для задоволення власних потреб, які з моменту придбання залишаються в його власності. Вказані витрати не можна віднести до витрат, здійснених для відновлення порушеного права на отримання природного газу від відповідача, а тому вони не є збитками.

Суди на вищевказані обставини та норми матеріального права уваги не звернули та прийшли до помилкового висновку про наявність правових підстав задоволення позову у частині відшкодування матеріальної шкоди.

Оскільки обставини справи судами встановлені повно і правильно, не потребують додаткового дослідження доказів, однак судові рішення у справі  у частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому вони у цій частині підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові з вищенаведених підстав.

Керуючись  ст. ст. 333, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2012 року у частині стягнення матеріальної шкоди скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

   Головуючий:     Д.Д. Луспеник
   Судді: Б.І. Гулько

  А.О. Лесько
  С.Ф. Хопта
В.А. Черненко

Справа № 6-1164св13