ВАСУ в листі від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11 фактично надає судам інструкції, яким чином можливо на практиці перенести тягар доказування з суб’єкта владних повноважень на платника податків.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (наприклад, на податковий орган). Тобто у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення рішення, обов’язок надати докази (скажемо, відсутності здійснення господарської операції) покладається на податковий орган. І платнику податків теоретично достатньо вказати у скарзі, що викладені в акті перевірки твердження не відповідають дійсності і не підкріплені доказами.
Але на практиці саме платник податків змушений в судовому засіданні доводити реальність операції. І під таку хибну практику ВАСУ підвів теоретичне обґрунтування. А саме, ВАСУ у вказаному листі посилається на норми частин 4 і 5 статті 11 КАСУ, вказуючи на принцип офіційного з'ясування обставин справи: суд зобов’язаний вжити передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази, або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
|
Юридические компании
  Авторизация 
Реклама на портале
  Юристы и адвокаты
|
Забута Игорь Борисович: Блог
ВАСУ про тягар доказування щодо реальності господарських операцій02.12.201113:5802.12.2011 13:58:40
Ограничен доступ к судебный решениям11.11.201117:5511.11.2011 17:55:35
В связи с последними новациями в законотворчестве правовая система Украины приобретает некоторые характеристики прецедентной.
Так Законом “О судоустройстве и статусе судей” № 2453-VI от 07.07.2010 в процессуальные кодексы был внесен ряд изменений, которые фактически привнесли в законодательство Украины элементы прецедентного права. Основанием для пересмотра решений высших специализированных судов является неодинаковое применение судом кассационной инстанции одних и тех же норм материального права, что повлекло принятие разных по содержанию судебных решений в подобных правоотношениях (ст. 355 ГПК, 355 ХПК и 237 КАСУ). Данные нормы корреспондируют с положениями п. 1 ч. 2 ст. 38 Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей». Таким образом, решения высших специализированных судов фактически являются ... обязательными при принятии решений теми же судами. Что, по сути, ограничивают возможности этих судов в принятии законных решений, если до этого принимались незаконные. |