Живая лента

Приватне підприємство (ПП) є досить часто створюваною організаційно-правовою формою юридичної особи, але в той же час на законодавчому рівні питання щодо правового статусу цієї особи є недостатньо врегульованою, що, в свою чергу, призводить до багатьох спірних питань.

Приватні підприємства постійно плутають з господарськими товариствами, що є неприпустимим. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ч.1 ст.83 ЦК України).

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи. (ст.84 ЦК України).
[spoiler]
Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства (ч.2 ст.113 ЦК України).

Таким чином, ПП не є господарським товариством і не є товариством як таким.

Правовому визначенню поняття «приватне підприємство» присвячено ст.113 ГК України, в якій зазначено, що:

«Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.»

Крім цієї норми ч.4 ст. 128 ГК України встановлює, що  громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом.

Інших спеціальних норм, що регулюють діяльність ПП ані ЦК ані ГК не мають.

Норма статті 113 ГК України щодо того, що ПП може діяти на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи є відмінною від норми ч.5 ст. 62 ГК України, яка визначає, що підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Таким чином, для визначення правового статуту приватних підприємств слід застосовувати загальні положення про юридичну особу (Глава 8 Розділу ІІ Книги першої ЦК України) та положення про підприємство (Глава 7 Розділу ІІ ГК України).

Аналізуючи дані загальні положення, слід зазначити наступне.

Приватне підприємство діє на основі статуту або модельного статуту.

ПП має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

   
ПП може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

ПП має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. ПП можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Майно ПП становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна ПП є:

• грошові та матеріальні внески засновників;
  
• доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;
  
• доходи від цінних паперів;
  
• кредити банків та інших кредиторів;
  
• капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
  
• майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
  
• інші джерела, не заборонені законодавством України.
  

Досить часто виникає питання, яким має бути мінімальний розмір статутного капіталу ПП. Чинне законодавство взагалі не передбачає обов’язку створювати статутний капітал даної організаційно-правової форми юридичної особи. Це, звичайно, значно полегшує створення та  ведення господарської діяльності підприємства, але збільшує ризики щодо контрагентів такого підприємства, оскільки може бути відсутнім майно, за рахунок якого буде погашатись заборгованість ПП у разі невиконання господарських зобов’язань.

Отже, питання правового статусу приватних підприємств, порядку їх створення та діяльності підлягає більш чіткому законодавчому врегулюванню. Популярність такої організаційно-правової форми юридичної особи неодмінно рано чи пізно призведе до законодавчих змін. Головне, щоб такі зміни не призвели до ще більшої невизначеності та непорозуміння.

Юрист
Кузьменко В.С.

Каким образом выбрать форму ведения бизнеса?

Когда идея самого бизнеса уже не только родилась, но и созрела, вы начинаете новый этап. Именно тогда происходит выбор формы организации. Чаще всего в начале деятельности имеет место форма физического лица предпринимателя  (ФЛП). Именно такой вид имеет как ряд положительных, так и ряд негативных моментов

Что касается плюсов, то среди них – довольно низкая ставка по налогам. Разница довольно ощутимая в сравнении с юридическими лицами.  Примечательно, что и сам предприниматель и его наемный рабочий платит довольно низкую сумму.

Среди минусов работы при  такой форме организации бизнеса – это высокая, абсолютная ответственность перед кредиторами в случае невыполнения долговых обязательств. К примеру, если форма предприятия обозначается как юридическое лицо, то все соучредители не отвечают своим имуществом в случаях невыполнения обязательств. Физическое лицо предприниматель потенциально жертвует всем, на что по законодательству Украины может быть наложено взыскание.

Для того, чтобы официально зарегистрировать ФЛП, вам понадобятся:
[spoiler]

1. Копии и оригиналы таких документов, как паспорт и идентификационный код.
   
2. Номер контактного телефона;
   
3. Описание предполагаемых видов деятельности.
   

Какие этапы необходимо пройти, чтобы произошла регистрация физического лица-предпринимателя:

1. Подготовить весь необходимый пакет документов;
   
2. Оплатить все необходимые пошлины;
   
3. Провести регистрацию в фондах, районной администрации и комитете статистики;
   
4. Изготовить собственную печать.
   

Статус физического лица предпринимателя считается законным с момента прохождения всех этапов Государственной регистрации. Такими лицами могут стать граждане Украины, также иностранцы, но у которых есть свой персональный идентификационный код, и только в тех случаях, когда они имеют место постоянной регистрации на территории страны.

Физическое лицо не имеет своего названия, а деятельность осуществляется от фамилии, имени и отчества лица.

Также, предпринимателю не нужно создавать уставной фонд и иметь любые учредительные документы, в сравнении с юридическим лицом.

Согласно законодательным нормам, военнослужащим, народным депутатам, государственным служащим, лицам, имеющим судимость за корыстные преступления и лицам, которые не достигли 18-летнего возрастазаконом запрещаетсявести предпринимательскую деятельность.

Физическое лицо предприниматель имеет право на осуществление своей деятельности, для которой законодательством не предусмотрено ограничений. Также ФЛП имеет право на получение лицензий, разрешений и прочих документов для осуществления дополнительной деятельности, как и прочие субъекты предпринимательской деятельности.